Статьи

Гей… гей-го… гей-го…. гей-го…Гей… гей-го… гей-го…. гей-го… Цвiт навеснi i з юних лiт, цвiт дивних снiв, Краса землi привiтно так, серце, зоря, червоний мак. Приспiв:Маки червонi, юначе безсоння —

Доторкнуся до рук твоїх, відчую їх тепло. Я не згадую тих слів, так добре було. Я не згадую давніх зрад і двох твоїх дружин, Ми сьогодні удвох, долі дві, дві душі. У небі журавель, синиця у руках, Та не моїх, Не відпущу тебе, мій сизокрилий птах, До рук чужих.

Листопад — печальне диво, це журба дерев. Знову осінь у полон серця бере. Так буває, опадає листя восени, Так ранком опадають наші сни. Тихо сльози опадають, тихо йде любов. Мовчання — вирок більшості розмов. Опадають наші роки тихо в сон-траву, Я сни колишні бачу наяву.

Чтобы ты, любимый мой, не забыл меняСтану я рябиною на закате дняСтану рощей лиственной в золотом огнеЧтобы ты, единственный, помнил обо мне Чтобы днем и вечером ты по мне скучалСтану тонкой свечечкой между двух зеркалСтану звонкой ласточкой, крестницей

Не хочу прятать чувства мои, не могу больше радость скрыватьОт единственной в сердце любви слов красивых мне не удержать.Словно звездочкой яркой во мгле для тебя неустанно горюИз мужчин, всех, что есть на земле лишь тебе одному говорю.

Я в очі дивлюсь твої сумні, В них не печаль, не гнів — Зневіра в те, що любов моя жива. Ти, ти обережним бути хтів, Боявся почуттів, Мені ж несила було їх приховать. Хай небеса це чують знов, Я доведу, що може любов. Я здолаю гострі терни і вогонь, Щоб

Побегут в моря воды вешние, зацветёт земля, сердце радуя.Ах, ты, Русь моя, песня нежная, сторона моя неоглядная.Ах, ты, Русь моя, песня нежная, сторона моя неоглядная. Я пойду в поля вересковые, опущу ладонь в синь озёрную.Ах, ты, Русь моя, песня нежная, сторона моя неоглядная.

Закотилось сонцеУ гаї широкіВже поснули травиБуйні, голоокі,Вечір їм співаєПісню солов’їну,Ну а в думках у менеТілько ти. Папоротне зіллячкоТа руту — мяту,Буду доглядати,Буду поливати,Свіжою водоюЗ чистої криниці,І тебе чекатимуВсю ніч, коханий.

Ты сказал, что лучшую нашелСобрал вещички и к другой ушелНо только я не буду слезы литьЯ сделаю похлеще, может быть Припев:Куплю себе машинуИ стильную панамуИ стану модной дамой, кинозвездойКогда куплю себе машинуИ будут все мужчиныУ ног моих стелитьсяВот

Я у сутінках блукалаЯ на іншого чекалаІ з чужого джерелаКохання не пила Я тебе не чарувалаКлюч від серця заховалаТа любові, що булаДорогу перейшлаПросто тебе знайшла Карай же, не карайЗа кохання, за минулеДе ти, там буде райТак щоб всі забулиЗі мною ти

Он богат, он высок, он красив, как икона.Тонко пахнет всегда и пиджак цвета беж.Он кладет на меня взгляд такой полусонный.Что давление растет, и мне как-то и не по себе. Припев:От его улыбки я горю, горю, горю, вся красная.Прислонюсь, на ногах не могу устоять.

У час призначений на це побачення троянди ти принiс, все зовнi начебто так само, як ранiш.Навколо плеще смiх, на вiях тане снiг, ще мить — i ми чужими розiйдемось на вiк. Приспів:Зачекай, вона ще тут живе, моя любов, сумна моя любов ще тут живе.

Там, де зустрів мене, там шумить і ниніГай, зелений гай.Там полюбив, як ти, мої очі сині,Гай, зелений гай.Там полюбив, як ти, мій веселий голос,Гай, зелений гай.Там я спитала: «Що ж буде з нами, любий,Як прийде розмай?»

Зазеркалье моей души одинокойНепрозрачным стеклом закрыто для всех.От нескромных чужих и навязчивых взглядовЯ как — будто скрываю неведомый грех.Начиналось все так легко и наивно:Были светлыми чувства и чистой — душа.

Снежинки тают на губах, как поцелуи нежныеИ наша светлая любовь, казалось, будет вечноюНо как холодная зима сменила лето теплоеТак и судьба нас развела погодою нелетною Припев:Замело, замелоВсе дорожки в садуЯ навстречу тебеПо тропинке идуЗамело, замелоВсе

Я в твоих глазах, тихо утону.Чтобы видел ты, лишь меня одну.И в чужом краю, стану я травой,Чтоб вели тебя, все пути ко мне одной. Я к твоим губам нежно прикоснусь,И сотру печаль, и развею грусть.Для тебя своё сердце распахну,Чтобы ты любил, ты любил меня одну.

Злетіло слів прощальних листя, Сухі троянди пелюстки. За мене ти колись молився, За мене ставив ти свічки. Сьогодні в чорну ніч безкрилу Поринув, кинувши: “Прощай” Я не тримала тебе милий, Бувай — мене не забувай. Забувай, забувай, Не дзвони, не шукай

Ты меня собой приворожил за двоих одну судьбу решил.По глазам желанье прочитал, ты меня у всех, у всех украл.И неважно солнце или дождь, знаю я — одну меня ты ждешь.Вопреки разлукам и ветрам никому тебя я не отдам. Припев:За плечами белых два крыла

Місто спить, згасли вогні,Разом гуляли з тобою всю ніч ми.Згадка прощання, перші признання.Де тепер вони? Ми гадали, зустрічі ждали,Та пройшли ті дні. Ти сказав: «І в час бідиДружби такої ніхто не зітре з землі».Довга розлука, віддалі мука,Ти в душі завжди.

До тебе прилетіла голубка сизокрила — та не я.Про щастя говорила, крилами небо вкрила — та не я.А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.»Крізь посмішку щасливу дивилася сміливо — та не я. А я не знала, того не знала.